Новини
-
Прогноз - 42 грн за долар на кінець 2024 року. Експерти пояснюють, на що може вплинути повернення гнучкого курсу
Національний банк переходить до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, про це вчора повідомили на сайті регулятора. Ця новина викликала активне обговорення на Форумі DOU, тож ми зібрали думки експертів про те, що саме змінить таке нововведення.
Спойлер: для громадян — практично нічого (принаймні в найближчій перспективі), але загалом для України це важливо.
📌 Що взагалі відбулося і чому
Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU
Війна триває значно довше, ніж очікували ще рік тому. Через це Нацбанку доводиться підлаштовувати під ці умови свою економічну політику. Наприклад, відходити від фіксованого обмінного курсу ще до закінчення війни. До ситуації, коли курс змінюється залежно від попиту та пропозиції на ринку, в будь-якому випадку потрібно буде повертатися. Питання тільки — як це зробити.
Нацбанк обрав варіант поступового руху в цьому напрямку. Зараз НБУ домінує на ринку, де попит на валюту значно перевищує пропозицію, і продає ту частину, якої не вистачає. Регулятор і надалі це робитиме, але дещо змінюючи обсяги, і таким чином дозволятиме курсу коливатися.
Обсяг накопичених резервів дозволяє розраховувати на невеликі зміни курсу. Для Нацбанку важливо, щоб курс ходив як в один, так і в інший бік. Можна передбачити, що днів, коли гривня укріплятиметься, буде трохи менше, аніж днів зі зміцненням курсу. Тому через пів року чи рік курс долара мав би бути вищим, аніж зараз.
Зміною своєї політики НБУ прагне уникнути різкої девальвації, яка була в липні минулого року (+25%), але при цьому зберегти привабливість гривневих заощаджень. Темпи такої контрольованої девальвації мають бути нижчими за дохідність тих же ОВДП у гривні, таким чином зберігатиметься сенс інвестування в ці активи, замість купівлі валюти.
Завжди існує ймовірність, що щось піде не так, а в умовах війни й поготів, однак обсяг накопичених резервів сьогодні є вдвічі більшим, аніж той, що був у липні минулого року. Тому шансів на успіх є значно більше.
📌 Чому саме зараз
Олена Білан, Head of Research у Dragon Capital
Насправді НБУ вже давно планував відійти від фіксованого курсу, який був введений у перший день повномасштабного вторгнення для стабілізації ринку, і відкрито оголошував про свої плани (хоча, за моїми спостереженнями, до останнього часу мало хто звертав увагу на ці заяви).
Втілити ці наміри у життя дозолила економічна ситуація, яка за останні пів року суттєво покращилась. Ще на початку року зміна режиму була б дуже ризикованою і недоречною. При цьому інфляція продовжувала стрімко знижуватись, а економічна активність відновлювалась, що добре відчули компанії, орієнтовані на внутрішнього споживача.
Ключову роль в цьому покращенні зіграла міжнародна допомога. Попри повномасштабну війну, Україна має повноцінну програму з МВФ. З початку року країна регулярно отримувати близько $4 млрд на місяць міжнародної фінансової підтримки (додатково до військової). Тому для експертної спільноти рішення Нацбанку не стало сюрпризом, ми очікували зміну режиму.
У перспективі декількох місяців практично нічого не зміниться. При фіксованому курсі НБУ кожен день продавав валюту зі своїх резервів. Рівно стільки, щоб задовільнити дефіцит валюти на міжбанківському ринку. Тепер НБУ так само буде продавати валюту з резервів, але трошки менше чи трошки більше, ніж дефіцит валюти на ринку, і дозволить офіційному курсу рухатись вниз і вгору на дельту, яку в перші тижні, скоріше за все, взагалі важко буде помітити неозброєним оком.
📌 Що зміниться (або ні)
Юрій Гайдай, Senior Economist Центру економічної стратегії
Для готівкового ринку нічого принципово не змінюється. Змінюється стратегія для міжбанку. Логіка в тому, що НБУ покриватиме інтервенціями структурний дефіцит валюти. Тобто той, що викликаний фундаментальними факторами, передусім торговим дефіцитом. Ще простіше — продаватиме додатково стільки валюти, скільки потрібно, щоб закрити попит імпортерів, який не закриває експортна виручка.
Якщо чистий попит на валюту буде більший або менший за структурну компоненту — будуть відповідні коливання курсу, які впливатимуть на офіційний курс. На початку НБУ буде сильно згладжувати ці коливання, а коли побачить відповідні макроумови, почне збільшувати допустимий діапізон коливань.
Нацбанк дозволить контрольовані коливання курсу на міжбанку і поступово розширюватиме діапазон дозволеного, бо довгостроково прибитий цвяхами курс — це погано для економіки з багатьох сторін, а повністю відпускати за наших обставин — поки ризиковано.
📌 Попередній прогноз
Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU (тези з аналітики)
НБУ встановив фіксований курс на рівні 29,25 грн/$ 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни, а потім змістив його до рівня 36,56 грн/$ у середині 2022 року. Фіксуючи курс гривні, НБУ створив для економіки номінальній якір, що стабілізував очікування населення та бізнесу та надав комфорт учасникам ринку.
Фіксація курсу стала одним із ключових факторів, що дав змогу знизити темпи інфляції. Водночас НБУ змушений був витрачати у середньому $500 млн щотижня на інтервенції з продажу валюти протягом 2022 року, щоб забезпечити збалансованість ринку.
Ми очікуємо, що курс гривні не буде помітно відхилятися від поточного рівня у наступні кілька місяців, проте керованої повільної девальвації не уникнути у тривалішому періоді — у 2024 та 2025 роках. Ми зберігаємо наш прогноз обмінного курсу наприкінці 2024 року на рівні 42 грн/$. Це означає, що дохідність за гривневими депозитами загалом дасть змогу знівелювати валютні ризики.
На нашу думку, попри перехід НБУ до гнучкого курсу, стабільність гривні залишатиметься пріоритетом регулятора у наступні кілька місяців. Ми очікуємо лише символічного здешевлення гривні до кінця року. Це не створить ризиків для економічної стабільності, проте дозволить учасникам ринку поступово адаптуватися до нових реалій.
Ринок, ймовірно, функціонуватиме наступні кілька тижнів в умовах підвищеної нервовості. Коливання готівкового обмінного курсу зросте, які і попит на валюту на міжбанківському ринку. Проте ситуація має стабілізуватися упродовж кількох тижнів. Також ми не очікуємо жодних серйозних послаблень для зовнішніх приватних кредитів та прямих іноземних інвестицій.
📌 Контекст
На початку повномасштабної війни НБУ зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн за $1 США. У Нацбанку заявляли, що таке рішення допомогло забезпечити стабільну роботу фінансової системи.
21 липня 2022 року Національний банк України зафіксував новий офіційний валютний курс — 36,5 грн за долар, а також запровадив низку нововведень для громадян і бізнесу. DOU розповідав про це детально у матеріалі, обʼєднавши думки економістів і представників Асоціації IT Ukraine.
Також ми намагалися розібратися, яким чином множинні курси НБУ та інфляція впливають на добробут українських розробників. І запитали в найбільших компаній, яких змін у виплатах своїм працівникам, а також на ІТ-ринку загалом вони очікували на той момент.
У вересні
2023-го НБУ анонсував, що планує повернутися до гнучкого курсу долара, однак цьому мали б передувати низка процесів, передбачених узгодженою з МВФ програмою валютної лібералізації. -
Український онлайн-інститут Projector виходить на ринок Польщі
Український онлайн-інститут Projector виходить на польський ринок, про це DOU повідомили в компанії. У планах до кінця 2023 року — розбудова локальної спільноти, проведення офлайн-івентів із партнерами, запуск воркшопів та навчальних програм.
👩🏻💻 Деталі
Польський Projector працюватиме за тією ж edtech-моделлю, як і на українському ринку. Студенти навчатимуться онлайн на програмах з акцентом на практиці, роботі з реальними замовниками та за програмою, розробленою з урахуванням специфіки локального ринку.
Навчання відбуватиметься польською та англійською мовами, викладачами будуть експерти та топ-спеціалісти з польського ринку, для пошуку та співпраці з якими залучають локальну команду. Перші курси та воркшопи запустять з тем User Experience та Web Design для рівня beginner та junior. Пізніше до асортименту навчальних програм додасться і контент для middle+ аудиторії.
«Бізнеси під час війни більше не можуть залишатись локальними. Ми всі вже є частиною глобального ринку, бо Україна це частинка європейської спільноти. Тому ми починаємо розбудовувати вільну українську освіту, робити її впізнаваною і сильною — в усьому світі. І починаємо з Польщі, де навчається і працює прекрасне креативне ком’юніті, в тому числі з випускників Projector. Тож ми віримо в те, що зможемо створити тут таку ж драйвову й активну освітню спільноту», — зазначив Олександр Трегуб, CEO та співзасновник Projector Institute.
Вихід на польський ринок для Projector розпочнеться 17 жовтня у Варшаві. Польща стане першим виходом онлайн-інституту на міжнародний ринок. У планах компанії є ще низка європейських країн, співпраця з якими розпочнеться з 2024 року.
Нагадаємо, в інтервʼю для DOU Олександр Трегуб розповів про те, чому кампуси вишів мають стати коворкінгами, а також про амбіцію побудувати сучасний онлайн-університет без впливу радянського минулого.За його словами, у Projector вчаться понад дві тисячі студентів одночасно. В Україні онлайн-інститут має сім факультетів і понад 120 курсів з маркетингу, розробки, продакт-менеджменту, дизайну тощо. Операційна команда налічує 120 людей, а викладачів — понад 400.
-
Стартап Haiqu співпрацюватиме з канадським інститутом Perimeter - разом досліджуватимуть квантові технології
Американсько-український стартап Haiqu, який розробляє програмне забезпечення для підвищення продуктивності квантових процесорів, співпрацюватиме з інститутом Perimeter та робитиме спільні дослідження. Про це DOU повідомив Микола Максименко, співзасновник та СТО Haiqu.
У межах партнерства Haiqu розвиватиме власну дослідницьку групу, яка працюватиме на кампусі інституту Perimeter, а зокрема в одній з його лабораторій — Quantum Intelligence Lab (PIQuIL). Фахівці стартапу розпочнуть кілька спільних дослідницьких проєктів зі вченими інституту. На базі лабораторії також створять можливості для стажувань студентів.
«Perimeter — це зірковий науковий інститут у нашому домені, що поєднує штучний інтелект та квантові технології. На базі інституту та його лабораторії ми можемо працювати, досліджувати, перевіряти свої ідеї і бути активно присутніми в середовищі однодумців. Це буде також місце в якому зможуть стажуватись наші дослідники з інших R&D центрів, зокрема з України», — розповів Микола Максименко, співзасновник та СТО Haiqu.
📌 Про Perimeter
Інститут Perimeter — один зі світових центрів наукових досліджень у галузі теоретичної фізики. Розташований у центрі так званої «Квантової долини» Канади (Ватерлоо). Саме тут працює мережа лабораторій із розробки власних прототипів квантових комп’ютерів. Серед ключових напрямів досліджень — космологія, гравітація, квантові технології, конденсовані системи, математична фізика. Perimeter також навчає наступне покоління фізиків і популяризує захоплення наукою серед студентів, викладачів та широкої громадськості.
📌 Haiqu Inc.
Це американсько-український стартап, заснований в кінці 2022 року. У червні цього року стартап оголосив про закриття pre-seed раунду фінансування на суму $4 мільйони. Раунд очолили інвестори Кремнієвої долини — MaC Venture Capital, Toyota Ventures, SOMA capital, а також українські венчурні фонди u.ventures, SID Venture Partners, Roosh Ventures і приватні інвестори. Засновники Haiqu — Річард Гіван (США) та Микола Максименко (Україна).
-
“Нам потрібен мільйон людей в IT-галузі”. Ключові тези з пресконференції Михайла Федорова
Під час конференції IT Arena відбулася зустріч Михайла Федорова з журналістами, де він відповідав на запитання про роль айтівців у війні, механізм виїзду спеціалістів за кордон і перспективи галузі. Зібрали найцікавіші тези з події.
Це один із серії матеріалів, записаних редакцією DOU під час IT Arena.
Про те, які технічні кваліфікації потрібні в Україні під час технологічної війни
Якщо говорити про розробку, то, за словами Федорова, зараз потрібно більше інженерів, які працюють в R&D для розвитку продуктів. Якщо говорити про Сили оборони й операторів БПЛА, то в Мінцифри працюють над пілотним проєктом зміни рекрутингу до рот ударних дронів.
«Ми ще публічно не анонсували це, але зроблю невеличкий спойлер. Ми хочемо змінити процеси й розказати, хто такі оператори БПЛА, як вони працюють, показати реальні кейси, загрози, можливості розвитку. І зробити рекрутинг; розповісти, що ви можете стати оператором дронів, залиште заявку. Навчання буде повністю побудовану на іншій системі. Операторів бракує, їх потрібно більше, тим паче, що активно розвиваються FPV і ми виходимо на масштабні виробництва, коли буде десятки тисяч FPV-дронів щомісяця», — зазначив Федоров.
Водночас він згадав про те, що зараз є інший тренд — максимальна автоматизація і штучний інтелект. Тож, можливо, це з часом допоможе компенсувати брак операторів.
Щодо українських дронів — за словами Федорова, українські виробники використовують компоненти з усього світу. Та що більше грошей держава інвестує в компанії, то більше з’являється локалізацій:
«Тому ми прийдемо до того, що буде безповоротна локалізація комплектуючих з багатьох напрямків», — зазначив міністр цифрової трансформації.
Федоров додав, що західні партнери вивчають цю війну, адже вона не подібна на інші, зокрема через кількість БПЛА, кількість операторів, синхронізацію на полі бою. І через інтенсивність подій в українських фахівців з’являється унікальна експертиза, яка швидко масштабується.
«Україна матиме технологічну історію, як мені здається, навіть більш цікаву й глибоку, аніж Ізраїль, з певним часом», — додав він.
Про розміри української IT галузі
Федоров розповів, що коли впроваджували Дія City, команда вивчала досвід інших країн, зокрема США, де кожен штат має податкову специфіку. І вирішила не прив’язувати проєкт до жодної локації — тому, що індустрії є куди розвиватися.
«Це було свідоме рішення зробити Дія City без прив’язки до території. Ми хочемо, щоб і Харків, і Одеса, і Київ, і Львів розвивалися. Щоб якась одна територія не ставала магнітом для індустрії, адже в нас не така велика індустрія. Вона велика, якщо порівнювати з Європою, але можемо більше.
300-350 тисяч фахівців — це лише старт, нам потрібен мільйон людей в ІТ-галузі. Тоді ми зможемо генерувати більше цифрового ВВП, тому що за цим майбутнє, там додана вартість, мільярдні компанії та інвестиції».Про те, чи працює Мінцифри над механізмом виїзду айтівців за кордон у відрядження
«На сьогодні компанія може забронювати до 50% IT-спеціалістів і вони мають змогу виїжджати за кордон. Я завжди підтримую компанії на конференціях, є побудована через кластери взаємодія, постійно їздять люди. Але я за те, щоб був прозорий цифровий інструмент для IT-бронювання, і зараз він розробляється. Там легший і більш зрозумілий flow, і це призведе до того, що люди зможуть більше виїжджати.
Сьогодні ситуація не дозволяє повноцінно розвиватися IT-компаніям (я ж адекватно оцінюю ситуацію і добре знаю, що відбувається з ринком). Я б хотів, щоб були зміни, але ситуація непроста. Вона точно покращується, і я певний, що ми зробимо все, щоб наші спеціалісти могли їздити на конференції, продавати свої продукти, залучати інвестиції. Бо без цього не буде розвиватися цифрова економіка. Я це розумію, повірте, і є найбільшим в Україні лобістом IT-галузі», — заявив Федоров.
Фото з конференції, джерело: IT Arena Про те, коли українські держоргани зможуть обмінюватися суто електронними документами і комунікацію з міжнародними компаніями
«Я 99% документів підписую в смартфоні — тому це питання до керівника будь-якого органу. Якщо в нього є бюрократія, значить він відсталий. Тому що є всі технології, щоб втілити електронний документообіг», — зазначив міністр цифрової трансформації.
Він також додав, що є ціль до кінця наступного року зробити цифрову революцію в Міністерстві освіти та Збройних силах України, аби зменшити бюрократію.
За словами Федорова, перше, що має робити українська індустрія у взаємодії з міжнародними компаніями — це виконувати домовленості й зобов’язання:
«Але наша індустрія дотискає. Ми бачимо, як виконуються контракти, з точку зору продукту в нас все супер. Друге, чого реально не вистачає — це комунікації. Нам потрібно знімати фільми на Netflix про те, як IT-індустрія розробляє продукти під час війни».
Федоров наголосив, що треба будувати комунікацію про аутсорсинг і сервісні компанії, документувати все, що робиться зараз, і показувати світові.
Про те, як IT-спеціалісти мають одночасно підтримувати індустрію і допомагати країні перемогти у війні
«Сьогодні IT-сектор залучений (у війну — ред.). Наприклад, є 200 компаній, які займаються дронами, це також IT. Але я вірю в те, що можна робити набагато більше. Кожен працівник ІТ-сектора має бути або ІТ-волонтером, або в ІТ-армії, або бути куратором будь-якого технологічного підрозділу в Силах оборони. Він потрібен розуміти, що технології — це валюта нашої перемоги. І сьогодні ти не можеш не долучатися. Сплачуєш податки — супер. (...) Податки безцінні, але технологія важливіша за гроші.
Є технології, що рятують життя людини — людини, яка є цілим всесвітом для когось. І життя рятується дроном за 400 доларів. Ця технологія і спеціаліст, який зібрав дрон з компонентів чи зробив софт, він врятував всесвіт.
Мій меседж, який я буду активно просувати усюди й усім, хто працює з технологіями: розберіться в війні. Це війна кожного, допомагайте, чим можете. Нам потрібна експертиза, проджект-менеджмент і все інше», — відповів Федоров.
-
ІТ-експорт у серпні 2023-го - про що свідчать цифри від НБУ
У серпні цього року обсяг IT-експорту менший на 8,9% або ж $55 мільйонів у порівнянні з серпнем 2022, повідомляє Львівський ІТ Кластер, посилаючись на дані НБУ. Водночас, ці показники на 1,3% або ж $7 мільйонів більші, аніж у липні 2023 і становлять $566 мільйонів.
За 8 місяців поточного року (січень-серпень) сукупна експортна виручка ІТ-послуг становить $4,5 мільярди. Це на 8,2% менше ніж в аналогічний період у 2022, що у доларовому еквіваленті $403 мільйони.
Частка комп’ютерних послуг в загальній структурі експорту всіх послуг України у серпні становила — 40,5%. Це на 8% менше ніж минулоріч, тоді було 48,6%. Загальний експорт усіх послуг України у серпні збільшився на 1,1% і склав майже $1,4 мільярди, що на $15 мільйонів більше порівняно з липнем.
📌 Топ-10 країн, які забезпечують виручку IT-галузі у 2023
Сполучені Штати Америки забезпечують найбільше валютних надходжень за статтею комп’ютерних послуг до України. За перші 8 місяців — $1,8 мільярдів. Це 39,3% обсягів усього IT-експорту. Тільки в серпні США забезпечили $217,9 мільйонів. На другому місці Мальта — 8,9% та $399 мільйонів. Її наздоганяє Велика Британія, яка на третьому місці. Сполучене Королівство забезпечило $374,7 мільйонів, це 8,3%.
До першої пʼятірки також увійшли Кіпр та Ізраїль, що займають 5% ($225,2 мільйони) та 4,4% ($197,5 мільйонів) обсягів експорту IT-послуг відповідно. За серпень Кіпр забезпечив $30,3 мільйони, Ізраїль $24,4 мільйони. У першій десятці також є Швейцарія, Німеччина, Естонія, Польща, Нідерланди. Загалом ці 10 країн приносять 80,4% обсягів експортної виручки за IT-послуги у 2023 році.
Нагадаємо, DOU нещодавно проаналізував дані НБУ та запитав у представників Львівського і Харківського ІТ-кластерів й Асоціації ІT Ukraine про їхні прогнози до кінця року та те, коли галузь може очікувати на зростання.